Про шлях митця і доброту (Цитується за романом Івана Єфремова «Лезо бритви»)

Тепер ти знаєш, що твій шлях веде у світ людей, прекрасний і страждучий, світлий і темний, радісний і нещасливий. Служи йому силою свого таланту, безкорисно й віддано, не даючи оволодіти над собою злобі, заздрощам і жадібності, але пам’ятай, що сліпа доброта може завдати багато шкоди. Знай, кому і навіщо ти робиш добро (Ефремов И. А. Лезвие бритвы. — М.: Правда, 1988. — С. 431).

Василь Симоненко «Я закоханий палко, без міри…»

******************************************

Я закоханий палко, без міри

У небачену вроду твою.

Все, що в серці натхнене і щире,

Я тобі віддаю.

 

Ти дала мені радісну вдачу,

Кров гарячу пустила до жил.

Я без тебе нічого не значу,

Ніби птиця без крил.

 

Кожну хвилю у кожну днину

Гріє душу твоє ім’я,

Ненаглядна, горда, єдина,

Україно моя.