Сізіф та два мудреці

Одного разу два мудреці проходили повз гору, до вершини якої тяг свій камінь Сізіф. Один мудрець, дивлячись на Сізіфа, помітив:

— У житті завжди є місце вибору: робити те, що хочеш, чи те, чого не хочеш. Ця людина вибрала друге.

— Його змусили займатися цією роботою обставини, — відповів інший мудрець, — на жаль, вибору в нього не було.

— Був! — викликнув перший мудрець. — Він міг або підкоритися обставинам або ні!

— Але якби він не підкорився, його б за це жорстоко покарали! — заперечив інший мудрець.

— А хіба, виконуючи чужу волю, він покараний не більш жахливо, ніж якби він не підкорився? — запитав перший.

Цю розмову почув Сізіф.

— Гей, ви! — прокричав він мудрецям, —ви це про що? І не соромно вам, ледарям, лицемірити? Так, життя моє важке. Однак я ним задоволений. Тому що якщо не можеш змінити обставини, зміни до них своє відношення і радуйся тому, що призначено тобі долею. Це і є мій вибір.

Усім не догодиш

У полуденну спеку батько разом із сином мандрували провулками південного міста. Батько їхав верхи на віслюкові, а син вів його за вуздечку. Перехожі почали сварити батька за те, що маленький хлопчик майже знесилився, а він розсівся на віслюкові. Батько зліз з віслюка і велів їхати верхи синові. Через деякий час перехожі почали соромити хлопчика через те, що він, як султан, розсівся на віслюкові, а його старенький батько біжить поруч. Хлопчик дуже засмутився і попросив свого батька сісти на віслюка разом із ним. Перехожі почали сварити їх, звинувачуючи у знущанні з тварини. А коли батько і син крокували поруч із віслюком, люди почали насміхатися над ними. Тоді батько поклав руку на плече синові і сказав:

— Що би ми не робили обов’язково знайдеться той, хто буде незгоден з нами. Тому ми повинні самі вирішувати, що робити.

Пройде й це

У царя Соломона була улюблена каблучка, на зворотній стороні якої був напис:

«Усе пройде». Коли Соломонові бувало погано, він знімав з руки перстень, дивився на цей напис і заспокоювався.

Один раз у царя Соломона трапилося велике нещастя. Він зняв з руки перстень, але напис не заспокоїв його, а тільки розлютив. У гніві Соломон кинув перстень на землю.

І отут у персня відвалився камінь. Соломон пошкодував, що зламав улюблений перстень, підняв його і прочитав другий напис, що був під каменем: «Усе пройде. Пройде й це».

Два погляди (притча)

Дві людини опинилися в тюрмі в одній і тій же  камері. Вбоге умеблювання, заґратоване маленьке віконце.

Ніби змовившись, обоє глянули на вікно. Один з них побачив товсті, брудні ґрати, інший — небо й зірки.

Теж, що і собі (притча)

Якось Насреддин, прогулюючись базаром, почув, як чужоземець проповідував оточуючим свою релігію:

— Кожен повинен поводитися з іншими так, як він бажає, щоб поводилися з ним.

Насреддин відповів на це історією:

— Є на світі прекрасні птахи, що харчуються отруйними ягодами. Одного разу такий птах, зібравши небагато ягід, почастував ними свого приятеля —коня. Кінь здох.

Ми різні. І те, що добре для одного, може виявитися поганим для іншого.